Підліткові поведінкові реакції
Ваша дитина стала підлітком, і ви не можете знайти з нею спільну мову?Можливо, вам допоможуть знання про специфічні, притаманні саме підлітковому віку поведінкові реакції.
Сучасне соціальне життя висуває до нервової системи підлітків все більш високі вимоги. Потік інформації стає все більш рясним з кожним роком, враження різноманітніше і багатше, а темп життя – більш прискореним. Психологічні особливості підліткового віку, коли вони різко виражені, отримали назву «підліткового комплексу», а обумовлені ними порушення поведінки – «пубертатного кризу». Підлітковий комплекс включає перепади настрою від нестримних веселощів до зневіри і назад без достатніх причин, а також ряд інших полярних якостей, які виступають поперемінно. Сентиментальність часом уживається з вражаючою черствістю, болюча сором’язливість – з розв’язністю, бажання бути визнаним і оціненим іншими – з показною незалежністю, боротьба з авторитетами, загальноприйнятими правилами і поширеними ідеалами – з обожнюванням випадкових кумирів тощо.
Реакція емансипації.
Ця реакція проявляється прагненням вивільнитися з-під опіки, контролю, заступництва старших: рідних, вчителів, вихователів, наставників. Реакція може поширюватися на порядки, встановлені старшими, правила, закони, стандарти їх поведінки і духовні цінності. Потреба вивільнитися пов’язана з боротьбою за самостійність, за самоствердження як особистості. Термін «реакція емансипації», нам видається, більш точно відображає суть явища, ніж «криза авторитетів». Можливо, реакція емансипації має якісь біологічні, філогенетичні корені. У вищих ссавців саме з періоду статевого дозрівання починається боротьба за своє місце серед сородичів, за певне положення в ієрархічній драбині складних взаємин у стаді або в зграї (Борівський В. М., 1936; Chauvin R., 1963). Зрозуміло, ця реакція у підлітків розгортається під дією соціо-психологічних факторів (надмірна опіка з боку старших, дріб’язковий контроль, позбавлення мінімальної самостійності і всякої свободи, триваюче ставлення до підлітка як до маленької дитини). Прояви реакції емансипації можуть бути дуже різноманітними. Вона може відчуватися в щоденній поведінці підлітка, в бажанні завжди і скрізь вступати «по-своєму» і «самостійно». Вона може бути продиктована вступ на навчання або роботу обов’язково в іншому місті, щоб жити окремо від батьків. Однією з крайніх форм прояву реакції емансипації є втечі з дому і бродяжництво, коли вони обумовлені бажанням «пожити вільним життям».
Реакція групування з однолітками.
Підліткам властиве угруповання з однолітками. Підліткові групи проходять через всю історію людства від первісного суспільства і стародавньої Спарти до сучасних часів. C. Haffter вважає, що поширення в розвинених капіталістичних країнах, починаючи з 50-х років, підліткові «банди» з соціологічної точки зору явище аж ніяк не нове, а швидше архаїчне (Haffter C. Historische Aspecte der Bandenbildung Jugendlich У вищих ссавців, які ведуть стадний спосіб життя, особини «підліткового віку» утворюють окремі тимчасові стада. Мавпи-підлітки реагують депресією на ізоляції від групи однолітків; ні у дитинчат, ні у дорослих мавп домогтися депресії, таким чином, не вдається. Однак подібна поведінка молодняка вищих ссавців також може служити моделлю для вивчення підліткових груп, що виникли і функціонують за соціо-психологічними закономірностями. Ці закономірності ще недостатньо вивчені.
Існує два типи підліткових груп. Одні відрізняються одностатевим складом, наявністю постійного лідера, досить жорстко фіксованою роллю кожного члена, його твердим місцем на ієрархічній драбині внутрішньогрупових взаємин (підпорядковуваність одним, помикання іншими). У цих групах є такі ролі, як «ад’ютант лідера» – фізично сильний підліток з невисоким інтелектом, кулаками якого лідер тримає групу в покорі, є «антилідер», який прагне зайняти місце лідера, є «шістка», яким всі помикають. Нерідко така група володіє «своєю територією», ретельно оберіганою від вторгнення однолітків з інших груп з інших груп, у боротьбі з якими. Склад групи досить стабільний, прийом нових членів нерідко пов’язаний з особливими «випробуваннями» або ритуалами. Приєднатися до групи без згоди ватажка немислимо. Виявляється схильність до внутрішньогрупового символізму – умовні знаки, свої клички, свої обряди, – наприклад, обряд «братання кров’ю». Подібні групи зазвичай утворюють тільки з підлітків чоловічої статі.
Інший тип підліткових груп відрізняється нечітким розподілом ролей, відсутністю постійного лідера. Склад групи нестабільний. Життя такої групи мінімально регламентоване, немає будь-яких чітких вимог необхідних для входу в неї. У закритих закладах для підлітків (спортивні табори, інтернати тощо) реакція групування проявляється з особливою силою і може бути причиною серйозних порушень режиму. У цих умовах, а також при сімейно-педагогічній занедбаності реакція групування може стати головним регулятором поведінки підлітка. Реакцією групування може бути пояснений той відомий факт, що переважна більшість правопорушень у підлітків відбувається в групі. У групі однолітків, як правило, підліток привчається до куріння, алкоголю або, що найжахливіше, може почати приймати наркотичні препарати. Згодом від наркотичної або алкогольної залежності позбутися без допомоги лікаря майже неможливо.
Реакція захоплення – «хобі реакція».
Підліток без захоплень, без хобі, подібний до дитини, яка ніколи не грає. Як вважає Лічко, підліткові захоплення становлять особливу і важливу категорію психічних феноменів, властивих пубертатному віку. Необхідно розуміти, що захоплення підлітка мають ту ж біологічну природу, що й інші реакції. Якщо гра спрямована на пізнання дитиною світу і соціальних відносин, оволодіння фізичними навичками, то хобі підлітка – це вже оволодіння культурою суспільства в цілому (для первісних народів – пісні, танці, магічні ритуали) і складними специфічними професійними навичками.
Спроба систематизувати підліткові захоплення становить непросте завдання. Личко виділяє такі типи хобі:
- Інтелектуально-естетичні — музика, малювання, моделювання, заняття акваріумістикою, розведення співочих птахів, голубів тощо. Такі заняття дорослі часто вважають безглуздими і навіть дивними. Однак підлітку байдуже, як до його заняття ставляться збоку, сам він їх сприймає як важливі і надзвичайно цікаві.
- Тілесно-мануальні захоплення — спортивні заняття, бажання зміцнити свою силу і витривалість: футбол, хокей, бокс, карате, боротьба, плавання тощо. До цього ж типу Лічко відносить бажання оволодіти різними навичками – від «водити мотоцикл» до «вишивати хрестиком». До спортивних захоплень часто схильні фізичні або морально слабкі хлопчики, які прагнуть компенсувати свою ущербність у фізичній боротьбі за авторитет з однолітками.
- Лідерські захоплення зводяться до пошуку ситуацій, де можна проводити, керувати, щось організовувати, направляти інших, навіть якщо це стосується випадкових моментів або подій повсякденного життя. Різні захоплення, будь то гуртки, види спорту, громадські обов’язки, легко змінюються, поки не попадеться спільнота, яку вдається підпорядкувати собі. Такі підлітки, серед яких багато гіпертимів, є ватажками в різних групах молоді і при хорошій спрямованості інтересів охоче займаються корисною громадською діяльністю.
- Накопичувальні захоплення — колекціонування у всіх його видах, від марок і монет до пташиних яєць. Колекціонування може бути проявом давніх психічних механізмів, що змушують тварин накопичувати життєві блага. Колекціонуванням зазвичай займаються підлітки, схильні до ретельності та акуратності, властивостей, які найбільше розвинені у епіллептоїдів.
- Егоцентричні захоплення — різноманітні заняття, які можуть привернути увагу оточуючих. Наприклад, різні ансамблі, естрадні групи, спортивні змагання, все, що пов’язано з публічними виступами. Найбільш схильні до таких хобі істероїдні підлітки.
- Азартні захоплення — гра в карти, різні тоталізатори.
- Інформативно-комунікативні захоплення — плітки, отримання легкої інформації, захоплення соціальними мережами
Реакція компенсації та гіперкомпенсації.
Реакція компенсації – бажання невдачі в одній області компенсувати успіхами в іншій. Фізично слабкий хлопчик може для самоствердження відмінно вчитися, навпаки, підліток зі слабкою успішністю або інтелектом компенсує цей недолік у спортивних захопленнях або небезпечній і навіть злочинній поведінці.
Реакція гіперкомпенсації полягає в тому, що підліток домагається успіхів саме в тій області, де найбільш слабкий. Фізично збитковий підліток наполегливо займається спортом і досягає значних успіхів. Соромливий вступає в театральну студію і вчиться поводитися розкуто на публіці.
Реакція імітації.
Реакція імітації виражається в прагненні підлітка стати схожим на ідеал, який може вибиратися в середовищі однолітків, а також з дорослих або з героїв книг, фільмів, телепередач, зі співаків, акторів, відомих спортсменів.
Важливо пам ‘ятати!
Всі перераховані вище підліткові реакції в цьому віці можуть бути як варіантами поведінки в нормі, так і являти собою патологічні порушення поведінки. Важливо розуміти, що є норма, а що патологія. З цим Вам допоможе розібратися психолог!
Нерідко в практиці зустрічаються випадки, коли батьки надмірно вимогливі до поведінки своєї дитини і звичайні підліткові пустощі викликають у батьків паніку і страх. Не варто забувати, що підлітковий період – це час найбільшого фізичного, пізнавального і психосоціального розвитку людини, до того ж обумовлений гормональним вибухом.
Терміни початку і завершення пубертату, так само як і форми його протікання, надзвичайно мінливі та індивідуальні. Частково це обумовлено біологічно. Тому будьте пильні і терплячі!
Для того щоб як можна безболісно пережити цей період у житті Вашої дитини, заохочуйте її різні хобі, ставтеся до захоплень своєї дитини серйозно, ніколи не підсміюйтеся над нею, підтримуйте завжди і в усьому. І найголовніше, не шкодуйте часу на спілкування!
Пам’ятайте Будь-яка проблема має рішення! Будьте щасливі!
Стихарна Ксенія
+38(067) 362-80-77